Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Песня овцы в овчарне, воспевающей своё овечье счастье.
По авторским приоритетам, так Иисус и апостолы были великими Несчастливцами - отвергли тихую и мирную семейную жизнь до глубоких седин ради служения людям.
Но зато сами были настоящими Людьми, а не баранами в загонах на потребу хозяев.
Христиане! Шевелите мозгами хоть иногда, если они у вас есть!
Переставайте блеять!
Людмила
2019-05-19 05:15:19
Жаль, что не всем дано познать счастье в Иисусе! Особенно волкам в овечьей шкуре.
Людмила
2019-05-19 05:21:34
Иисус пастырь овец, а не вожак свободной волчьей стаи. Уж лучше блеять в овчарне. Познайте настоящего Иисуса и он освободит вас. Благословляю всех именем Иисуса и помазаю Его святой кровью. Да пребудет в ас праведность, мир и радость во Святом Духе! Аминь!
Лидия
2021-07-29 11:47:35
Спасибо! Пусть Господь поможет Вам иметь постоянно такое счастье! Благословений!
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
